8. Мир поэзии

"Мужская", "женская" ли рифма –
За ней – ранимая душа.
Я строчек пёструю палитру
Сменю на штрих карандаша.

Раскрывшись веером эмоций,
Лечу эпитеты искать
И семенами многоточий
Засею творчества тетрадь.

На слоги рассекаю слово –
Ударные чеканят шаг.
И, ритма разорвав оковы,
Творю симфонию в стихах!

Стальным пером кромсаю строки,
Леплю из пламени катрен.
И Музы ветреной уроки
Приму, как добровольный плен.

Метафор и сравнений ворох,
Тире и двоеточий рой...
Поэзия! О, как мне дорог
Твой мир божественно-земной!

               20.08.2014 г.

СВIТ ПОЭЗII

Жіноча рима, чоловіча –
Душевна рана, шрам лиця.
Рядки, що дивляться у вічі,
Віддам під владу олівця.

Велять емоції неспинні
Епітетів шукати рій –
Й багатокрапковим насінням
Засію творчий зошит свій.

Складами розтинаю слово –
Йдуть наголошені на прю.
І, ритму скинувши окови,
Я вірш-симфонію творю!

Рядки кромсаю на всі боки,
Катрен вогненний – світ у тьму.
І легковажних муз уроки,
Як власний свій полон, прийму.

Стос порівнянь і стос метафор,
Тире та крапок в’ється рій…
Поезіє! Твій вічний пафос –
Такий божественно-земний!
_________________________________

© Переклад з російської Михайла Лєцкіна

                21 июня 2018 года