Извечна жизни круговерть... Пономаренко Владимир

                Перевод с украинского:
                http://www.stihi.ru/2014/08/27/4559               


…И станет мне листва подспорьем,
Что  с ветром в танце откружит.
Грустнеет всё, что на подворье
Моей измученной души.

Вчера лишь облака, не рыща,
Глядели  молча с высоты.
А нынче, словно на кладб'ище, –
Дерев оголены кресты.

Дождь холоден – нельзя из дома –
И я тоскую без ума.
Минует времечко – знакомо
Обнимет вьюгами зима.

Да хватит уж себя жалеть-то.
Пора не забывать про смерть.
Придёт весна, за нею лето –
Извечна жизни круговерть…

Оригинал:

Коли злітає жовте листя,
І з вітром у танку кружля –
Сумним стає моє обійстя,
Холодною стає земля.

Були ще вчора хмари вищі,
Що й поглядом не досягти.
…Стоять, немов на кладовищі,
Дерев оголених хрести.

Холодний дощ – не вийти з дому.
Сумую. Настрою нема.
Ще трохи часу, і по тому
Завіє віхола-зима.

Та годі вже  себе жаліти,
До часу думати про смерть.
Прийде весна, за нею літо –
Життя одвічна круговерть…