Поцiлунок з нiччю

Ти мавкою лісу проникла до серця,
Змінивши плин спокою звабним вогнем.
Себе не знайду, вкрай світ мій розверзся,
Кричить про любов, обіймаючись з днем,
Цілуючись з ніччю, невтомним бажанням
Торкнутися прагне до тебе на мить.
А ти – просто пестиш думок щебетання,
Зникаючи швидко з фантазій, де ми –
Удвох, наче зорі, мандруємо поруч,
Крізь Всесвіт відкритий, під оплески снів.
Нам добре було в ту розмарену пору…
Та знов самота краде трепетний спів.
 
21:16, 11.09.2014 рік.

Зображення:


Рецензии
Шановний земляче!З цiкавiстю i пошаною "помандрувала" по Вашiй сторiнцi.Вiршi у Вас мелодiйнi,образнi,завжди наповненi змiстом не тiльки фiлософським,а ще й лексичним.Уявляю собi,як пишуть у вас(хотiлось би знати,де саме)вчителi укр.мови,коли так гарно пише учитель iнформатики!
З повагою,

Клавдия Виноградова 2   18.11.2014 23:20     Заявить о нарушении
Дякую Вам велике за теплі слова!!! Миру Вам і благополуччя!!! (Сумська область, Буринський район)

Прокопенко Юрий   19.11.2014 22:19   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.