Поцiлунок з нiччю
Змінивши плин спокою звабним вогнем.
Себе не знайду, вкрай світ мій розверзся,
Кричить про любов, обіймаючись з днем,
Цілуючись з ніччю, невтомним бажанням
Торкнутися прагне до тебе на мить.
А ти – просто пестиш думок щебетання,
Зникаючи швидко з фантазій, де ми –
Удвох, наче зорі, мандруємо поруч,
Крізь Всесвіт відкритий, під оплески снів.
Нам добре було в ту розмарену пору…
Та знов самота краде трепетний спів.
21:16, 11.09.2014 рік.
Зображення:
Свидетельство о публикации №114091109324
З повагою,
Клавдия Виноградова 2 18.11.2014 23:20 Заявить о нарушении
Прокопенко Юрий 19.11.2014 22:19 Заявить о нарушении