І знову хочеться жити,
І я таки вже як і завжди,
Холодні очі мої блакитні,
І далі хочеться швидше йти,
Я в бій вступаю щоранок,
Відбиваю сотні смертельних атак,
Ще не готовий сьогодні сніданок,
І чаю нема та живий хоч так,
На переломі десятки жгутів,
А на серці тисяча рваних швів,
Та дороги до тебе ще не забуті,
І я відпливаю до твоїх берегів,
Піднімається сонце і спати не хочу,
І далі мене піднімає у вись,
І світу всьому сказати я хочу,
Все буде добре з колін підіймись,
І осінь плаче росою у ранці,
Всі українці, ми всі спартанці,
І поки серце б"ється що сили,
Я йду від країни до України.
Я йду в д кра ни до Укра ни
© Copyright: Александр Дан, 2014
Свидетельство о публикации №114091105726
Свидетельство о публикации №114091105726
Рецензии