Споконвіку до нашої хати приходять непрохані гості,
Намагаються вибити двері до хати могутнім плечем,
Зустрічаємо їх, як усіх ворогів, на калиновім мості,
І не хлібом, не сіллю вітаємо їх, а вогнем і мечем.
Запорожці й стрільці січовії
Нас із давніх давен навчили
Розрізняти хто кому – брат,
І повстанці Холодного яру,
Що нещадно ворога били,
І повстанці зелених Карпат.
Партизани ідуть стежками,
У безсмертя лежить їх путь,
Партизани ідуть роками,
Через пам'ять мою ідуть.
Та від мови чужої отрута наші душі ятрить і пече,
З кожним роком у жилах наших
Усе більш замість крові тече.
Як у давні часи, так і нині повелося у нас в Україні
За всі рОки страшної війни,
Що борців за свободу Вкраїни
Продають ворогам України
Тої ж самої Неньки-Вкраїни сини.
Кровоточить земля моя ранами,
Доки терпимо сили злі,
Доти й будемо ми партизанами
На своїй Богом даній землі.
07.2007
Борцям за волю
© Copyright: Олександр Шевченко, 2014
Свидетельство о публикации №114091101947
Свидетельство о публикации №114091101947
Рецензии