Вже чутно, як вітер лягає спати,
Як небо ляга спочивать,
Колискову мати починає співати
І дерева від холоду тремтять.
На землі моїй живе любов,
Що гріє моїх братів та сестер.
Українська та рідна кров,
Потрапляє у незалежний кар'єр .
Та вже небо не має часу на сон
І брати пішли від сестер.
Життя жартує немов,
Але сміх давно помер.
Чутно, як гремить
Але то не дощ і не грім.
Затаївши подих на мить,
Біль і сльози наповнили дім.
Серце плаче і болить,
Бо моя рідна земля,
Руйнується, горить
І кричить, мов немовля.
Ми разом здолаємо все,
Наша сила зруйнує ворога.
Страшний сон скоро мене,
І відкрита буде дорога
Для
Щирої волі,
Щасливої долі,
Моєї землі.
Рiдна земля
© Copyright: Анастасия Нароби, 2014
Свидетельство о публикации №114091009758
Свидетельство о публикации №114091009758
Рецензии