Меблi

Вкруг столів стільці стояли,
Меблі малюків чекали.

Під вікном, мов справжній пан,
Розтягнувся наш диван;

Далі височіла шафа,
Трохи схожа на жирафа;

Стелажі  розклали книжки;
Спальня вбрала м`які ліжка,

І гостиний ігор ряд, -
Все чекало на малят.

Малюки затупотіли,
Радісно загомоніли,

Стали бігать, гратися,
Весело сміятися.

Раптом Зоя підійшла і залізла на стола .
Стіл такого не стерпів – покосився і спітнів;

А стілець , з горя, упав:
«Я ж нащо?!»,  нас запитав.

Шафа глянула з-під лоба,
Рипнула:  « Зітри мікроба,

що з підлоги на стола
підняла твоя нога.»

Зоя схлипнула і впала,
Шафа їй: «Я так і знала!

Кожен місце знай своє, -
Хто не знає, – програє!

Не туди, дівча, ти влізло,
Не стілець це і не крісло.

За столом ми всі їмо
І малюєм, сидимо.

Знає кожен молодець:
«Для сидіння є стілець».

Балакуча наша шафа,
Трохи схожа на жирафа.


Рецензии
Потрясающей силы и образности мысли, через стихотворную форму, проводят обучение детских сознаний, кратчайшим Путём. Очень точно и правильно выстраивают слова в словосочетания передающие качества и функции определенных категорий предметов, постепенно сообщают их предназначение, привязывая к названиям. Такую точность и осознанность ментального действа встречаю впервые.Такая гениальность косвенное свидетельство присутствия Души, живущей в высочайших вибрациях любви.
Счастье встретить такую душу. Ей можно только служить и поэтому иметь право учится у нее. С любовью, Наталья.

Санатана   08.09.2015 16:31     Заявить о нарушении