боронь же нас, Боже... - пер. С. Груздевой

На  засмучену  пісню  цвіркунів  вересневих
вітер  відгук  складає,
      палко,  віддано  грає,
               непомітно  торкає
                ніжність  струн  ковили...

Сповідає  непевно  про  розхристані  далі
між  заквітчаних  пелен  тепла  пасторалі,
між  хмарин,  що  блукають  в  гілках  яворів,
поміж  співи  птахів,
                півнів  зойки  зухвалі,
щоб,  боронь  же  нас,  Боже,  від  болю  й  печалі,
мир  тривав  якнайдалі...
...щоб  джмелі,  а  не  кулі
                над  землею  гули!..


             Перевод  С. Груздевой: http://www.stihi.ru/2014/09/07/9277


На  стрекот  всех  кузнечиков  сентябрьских
порывом  ветра  –  отклик,
          пылкий,  страстный,
                играя,  незаметно  он  коснётся
                и  нежных  струн  степного  ковыля…

Расскажет  про  распахнутость  всех  далей,
с  подолами  цветочной  пасторали,
                меж  туч  в  потёмках  яворов,  дворов,
                средь  пенья  птиц
                и  вскриков  петухов…
спаси  же  нас  от  боли  и  печали,
                чтоб  мир  не  стал  бы  –  блиц...
...и  чтоб  шмели  –  не  пули  –
                гудели...  их  бы  слушала  земля!..