Взгляд из Донбасса на украинском

Той, хто дістався влади на брехні,
На небеса готує нові сотні,
Щоб в громадянській гинули війні,
Народ мій втратив розум не сьогодні.
У багатьох із наших громадян
Зірвало дах, знесло від вседозвілля,
Від ейфорії, що зчинив майдан,
Та дуже гірке сталося похмілля.
І полилася кров в моїй землі,
Здіймає зброю нині брат на брата,
А люди наче хижі звірі злі,
Що ладні одне одного вбивати.
А я плюю на велич всіх ідей,
Вони буцімто люблять Україну,
Безвинні смерті жінок та дітей,
Невже таку сплатити треба ціну?
Коли держави нашої солдат
Прийшов «звільняти нас від терористів»,
Стріляє з мінометів та гармат,
Руйнуючи оселі в моїм місті.
Давав наказ «шановний президент»,
Петро –кривавий, за рахунком п’ятий.
Нехай Донбас зруйнують майже вщент,
На згарищі він згоден панувати.
І байдуже йому,що ллється кров,
Тут геть усі, злочинці та бандити,
Тож марно сподіватись на любов,
Від тих, кого збираєтесь ви вбити.
З усіх боків лунає нині лжа,
В моїй країні правду задавило,
Той, хто сильніш правим себе вважа,
Та знайдеться на силу інша сила.
Коли іде з народом боротьба,
Є верх цинізму прокричати: «Слава»!
А я кричу: «Правителям ганьба»!
За те, що так розколота держава.
Коли на сході точиться війна,
Рікою кров і по загиблих сльози,
В ефірі танці, пісня, сміх луна,
Забрав Господь в мого народу розум.
А божевілля плата за гріхи
І божевільно хвора нині влада,
Отямтесь люди, гляньте навкруги,
Палата шість, Верховна наша Рада.
Народе мій невже ти як холоп,
Свої права лиш маєш на папері,
Кровопролиття зупинити щоб,
Потрібно владі показати двері.