Любов до Прекрасних Тiл

Достоту, якщо є той, хто доганяє, є й той, хто тікає. Мені завжди подобались чоловіки, за якими треба було волочитись. Натомість, ті декілька, яким випала така честь, поблажливо дозволяли себе любити, граючи роль падишаха, від якого треба відганяти віялом мух. Хтось те має робити? То чому б і не я. Мене цілком влаштовували такі стосунки, тим більше що активні залицяння зі сторони мужчин закінчувались тим, що я від них тікала при першій нагоді, не шкодуючи за тим анітрохи. Не знаю, в чому тут  справа. Можливо, це захисна реакція від чоловічої статі як такої?
З Даріушом все по-іншому…
Пам’ятаю, як він увійшов до тренувальної зали, високий та стрункий, як у пісні, але без ямки на бороді (з неголеною тижневою щетиною), і дихання мені спинилось.
Сказати по правді,чоловіки, як самці,давно не існують для мене. Я їх просто не бачу. Мені було б цікаво з ними спілкуватись, як з людьми, але досвід вчить, що якщо до тебе не ставляться як до сексуального партнера, то не «ставляться» взагалі. Якщо ж ти відмовляєш князям світу цього – одразу ж починають позіхати, або й відверто ігнорувати.  Звісно, про що можна говорити з куркою.
Відомо, що це йде від нашого знавця любові Платона…
…але моє захоплення Даріушом далеке від платонічного…З Даріушом я зрозуміла, що таке «любов до прекрасних тіл» (і в цьому я погоджуюсь з Платоном). Раніше я часто звертала голову услід якій-небудь розцяцькованій кияночці. Але те, що чоловіки мають ТІЛО, я зрозуміла лише коли побачила Даріуша…
Важко передати той імпульс, який відчуваєш навіть на відстані декількох метрів від чиєїсь присутності. Абу цю дурнувату радість від неочікуваної зустрічі. Коли поганий настрій, втому знімає, як рукою. Коли не можеш нічого вдіяти з ідіотською посмішкою. Байдуже, що ВІН пройшов повз тебе годину тому ( з цим прибацаним обручом на голові). Тебе охоплює лихоманка підморгувати до іншого, твої рухи стають як у стриптизерши на замовлення. І коли «іменинник» з’являється у дверях, хай йому чорт, тобі байдуже, що, можливо,ти смішна у цих вихиляннях не сложившейся путаны.
Моя оповідка плутана, що показує мій досвід у схоластичних дискусіях, а не в плотських утіхах.
…і йому 19, а мені…
… веду себе, як дівчисько, в той час коли оточення вимагає від мене материнського інстинкту.
…інстинкт спрацьовує, коли я просто згадую ім’я, Даріуш, - відчуваю важкість у куприку і інші фізіологічні реакції органів малого тазу, які у поезії сором’язливо називають бажанням…