- Тримай мене, мій янголе, тримай.
Не хочу помирати, хочу жити.
О Боже милосердний, зачекай.
Свічу мою не поспішай гасити…
Так шепотів хлопчина молодий,
тримаючи руками інші руки –
жалібниці. Та плакала навзрид,
пускаючи у серце його муки.
Коли було несила біль нести,
юнак кусав оті дівочі руки.
Біль відпускав – благав: прости, прости…
і цілував
покусані до крові її руки.
Тримай його, соломинко, тримай.
У грудях запеклося, клекотіло.
Навколо смерті шаленів розмай
і сконом напував безсиле тіло.
Не довезли… Хвилину, може, дві
забракло до останньої надії.
У світ дивились очі неживі,
їх спокій стерегли пухнасті вії.
2014
Держи меня...
© Copyright: Олехо, 2014
Свидетельство о публикации №114090604628
Свидетельство о публикации №114090604628
Рецензии
Олехо! Спасибо за эхо,что с той пришло войны! За не забытость и душевную открытость. С теплом от души Инна.
Инна Гаврилова 02.01.2016 21:05 • Заявить о нарушении
Инна Гаврилова 02.01.2016 21:05 • Заявить о нарушении
Спасибо, Инна. К сожалению, это не эхо той войны, а почти правдивая история двухлетней давности... С уваженнием Олехо.
Олехо 03.01.2016 10:25 Заявить о нарушении
Олехо 03.01.2016 10:25 Заявить о нарушении
Вот это да!!!!Страшно подумать, что смерть ходит рядом и уносит молодых.... жить бы ,да жить.
Инна Гаврилова 03.01.2016 23:16 Заявить о нарушении
Инна Гаврилова 03.01.2016 23:16 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.