Лист

Надішли мені сюди твоє дихання
Необхідно прикласти до шиї - зігрітись
Інак більше не бачу виходу
з холоду
бо теплу довелось залиши;тись
охороняти тебе
в тобі

не дочекаюсь, як бігтимемо тутешніми провулками
атмосферними, знаєш
і гаситимемо старі
ліхтарі
по дорозі
бо світитимуть нам очі
власні

а поки сльози
по шиї
де має бути шарф з твого дихання

міцно стискаю подушку
і протискую
протискую
протискую
свої обійми крізь астральний портал
до тебе
отримав?
мої ті, що найсильніше тримають тебе
під футболку руки
запускають
пестять пальцями твоє волосся
цілують вії
обписані по діагоналі віршами
і
трохи пахнуть словацьким дощем.
ти ж не сплутай їх з іншими..

щем
щем
ще досі
щемить без тебе
ще мить
і здається
що зійдеш з гір, які видно з вікна гуртожитку
іноді бачу там тебе

далі грає Шопен
граєш ти
мені
за кілометри
і
торкаюсь твого плеча
божеволію
від рухів твоїх долонь.
рідних твоїх долонь
які волію прикладати до обличчя
топитись в твоїх очах
і
знову відчай
що тільки сон

свідомість сміється і змушує вмикати світло навпомацки
потім тікає
аби не схопила
щоразу новий маршрут

Надішли мені своє дихання
Я прикладатиму його до шиї-
якось
холодно тут