Ти не зможеш без мене, Коханий...

Не благай своє серце забути мене,
Бо кохання - воно невблаганне...
Скільки днів пролетить...скільки часу мине -
Ти не зможеш без мене, Коханий...

І коли серед ночі ввірвуться вітри,
Щоби серце твоє схолодити -
Ти покличеш мене...ти попросиш прийти
І від вітру тебе захистити...

Бо в той час ти так сильно захочеш тепла,
Що й хвилини не зможеш терпіти...
Будеш кликати: мила, Кохана моя,
Ти прийди, бо без тебе не жити...

Ти покличеш мене...я до тебе прийду
Крізь вітри, крізь дощі, крізь тумани
І спитаю  тебе: мій Коханий, чому
Доля так поглумилась над нами?

Ця безглузда розлука серця нам порве...
Ми зустрілись запізно чи рано?
Я не зможу ніколи забути тебе...
Ти ж - не зможеш без мене, Коханий...


 


Рецензии