Как улетели ласточки... - Из М. Метелецкой...

           Поэтический  перевод  с  украинского: http://www.stihi.ru/2014/09/04/3960

Как  улетели  ласточки  –  не  знаю...
Вновь  Осень  звали  ясени,  сгорая...
И  явность  –  тени  самых  смелых  снов,
Где  чудеса  волнений  спят,  любовь...

Косматит  ветер  дней  пьянящих  кроны...
Бурлит  восторгом  сердце  от  огней  –
Пусть  никнет  Зло...  Руины  серых  дней
Не  могут  стать  для  истины  заслоном...

И  солнечность  пурпурная  рассвета
Стремится  душу  нежно  отстирать,
И  капает  любовь  из-под  пера,
Качает  Осень-пуританку  лето...  –

Пью  вдоволь  счастье,  что  росой  разлито...
И  лад  ночей...  укладываю  в  кипы...

           Оригинал:
        Як  відлетіли  ластівки...
         Маргарита  Метелецкая.

Як відлетіли ластівки - незчулась...
Як підпалила Осінь ясени...
І явність – ті найсміливіші сни,
В котрих бентежно спочивало чудо...

Кошлатить вітер днів п'янких доріжку...
Вирує серце в захваті пожеж,
Що нищать Зло...Руїни сірих веж
Не заступають істин анітрішки...

І пурпурова сонячність світанку
Душевний бруд пестливо відпера,
І крапотить любов'ю з-під пера,
І колисає Осінь-пуританку... –

Я в ній п'ю донесхочу щастя роси...
І лагоду ночей...складаю в стоси...