Ласточки улетели... Маргарита Метелецкая

                http://www.stihi.ru/2014/09/04/3960

Незримо ласточки умчались  к югу…
И опалилась ясеня листва…
И стало всё, как в самых смелых снах,
В которых  ждёт мятущееся чудо…

Колышет ветер дней хмельных приволье…
А в сердце очищающий пожар,
И нет в нём Зла… И выжженный  кошмар
Не заслоняет больше истин болью…

Пурпуровая солнечность рассвета
С души смывает  тягость и грехи,
Любовью входит  в Осень и стихи,
Баюкает мелодией сонета…

Я Осени пью вдоволь счастья росы,
И сладости ночей…  И не до прозы…

Оригинал

Як відлетіли ластівки - незчулась...
Як підпалила Осінь ясени...
І явність - ті найсміливіші сни,
В котрих бентежно спочивало чудо...

Кошлатить вітер днів п'янких доріжку...
Вирує серце в захваті пожеж,
Що нищать Зло...Руїни сірих веж
Не заступають істин анітрішки...

І пурпурова сонячність світанку
Душевний бруд пестливо відпера,
І крапотить любов'ю з-під пера,
І колисає Осінь-пуританку... -

Я в ній п'ю донесхочу щастя роси...
І лагоду ночей...складаю в стоси...

Иллюстрация из Интернета.