Живуть багаття десь у ямах...

Мироненко Анатолий Анатольевич
Чорнотроп. Дорога ще не вкрита білим.
Ніч. Хоча за вітром в’ється ранок.
Чорнотроп. Якась невихована сила,
Це сила біло-чорних вишиванок…
І ніби спирт – не рідина,
А биті склянки від пляшок…
Живих і мертвих проминав
До сьогодення мрійний шок.
Цей шок настав, скрипить душа
Від скла, набитого у душу…
Туман чи дим? Чи анаша?
Чи що це? – розібратись мушу.
Білотроп. На чорному лежить як пляма.
Ранок. За ранком завжди ранок є.
Білотроп. Живуть багаття десь у ямах…
І сонце наше в ямі десь живе?


© Copyright: Мироненко Анатолий Анатольевич, 2014
Свидетельство о публикации №114090503660
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Мироненко Анатолий Анатольевич
Рецензии
Написать рецензию
Так. Наче велика яма. І у ямі тій – рідні...

Ольга Сафронова Таганрог   15.10.2014 21:51   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Мироненко Анатолий Анатольевич