Йдемо вельможно –
Навперегонки.
Лопух дорожній
З лівої руки…
Полин, кульбаба,
Терен, чорнослив…
Зелена жаба…
І знов кульбаба –
Серед могил.
А ми йдемо –
Де шлях, там і дорога –
Добредемо,
Бо це – така вимога!
І начебто йдемо
Насправді вже в Європу.
Вже, як вони, їмо
Ці лопухи з сиропом…
Вже зірками навкруг
Жовтить на синім ситці…
Але чужинський брухт,
Брати, це не синиця.
І маємо в руках
Цей наш часопис-приступ…
Йдемо за шляхом шлях…
Йдемо, як по намисту.
В народу ув очах
Якась скляна надія…
Йдемо – за шляхом шлях,
Цей шлях – шлях до Росії?
Куди цей шлях?
© Copyright: Мироненко Анатолий Анатольевич, 2014
Свидетельство о публикации №114090503496
Свидетельство о публикации №114090503496
Рецензии
Так...бо куди іще..але ж скільки блукати манівцями? Найстрашніше за онуків, що їм у голови встигнуть вкласти...
Ольга Сафронова Таганрог 15.10.2014 21:54 • Заявить о нарушении
Ольга Сафронова Таганрог 15.10.2014 21:54 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.