Заснуло місто в цій порі,
Нічних вогнів сипнувши жменю в ніч,
Розмиті у тумані ліхтарі
Вихоплюють фрагменти із сторіч.
У міста є своя душа,
В ній сотні тисяч душ, у тій душі,
Все сплетено, немов рядки вірша,
Тонкою павутиною дощів.
Ти надивився за життя своє
Всіляких чужинецьких прапорів,
ЗалИшився таким, яким ти є,
Пронісши гордо своє Ім'я - місто Львів.
Старий і юний водночас,
З усіх далеких і чужих світів
Ти любиш нас усіх,ти любиш нас,
Чекаєш своїх доньок і синів.
Я все життя до тебе йду, до тебе, рідний Львів.
Рідний Львів, не гаси крізь роки маяки свої,
Пройшовши сто доріг і сто віків,
Я повертаюся на вулиці твої.
20.05.2005
Львiв
© Copyright: Олександр Шевченко, 2014
Свидетельство о публикации №114090502864
Свидетельство о публикации №114090502864
Рецензии