А у будинку-інтернаті
танці....
Не захід плановий,
не показуха,
А просто — літо,
і погода — гарна.
Хто потанцює,
хто побачить,
хто послуха....
І навіть мама моя танцює,-
Напевно,вперше
за півісотні років...
“...А Петя-баяніст сумує,
А Женя дрібно
вибиває скоки...”
Бабусі підійшли:
“Оце-то диво!
Якби дідків,-- пройшлися б теж
у вальсі!”
Кіт слухає із дерева-
галерки,
І дворовий собака
став у трансі....
А я дивлюся,--
і не плачу навіть:
Уміти треба горе позабути...
А я дивлюся -
і сміюся щиро:
Життя повсюди!
Так і має бути.
м.Звенигородка,будинок-інтернат для
інвалідів та престарілих.
Танцi в iнтернатi
© Copyright: Леся Рузевич, 2014
Свидетельство о публикации №114090400858
Свидетельство о публикации №114090400858
Рецензии