Троянди бiлi i рожевi
Розквітли в нашому саду
І я зірву троянду білу
І на могилу покладу
Цю квітку ніжну і духмяну
Слізьми горючими заллю
Бо лиш вона лишилась свідком
Про нашу зоряну весну
Та зустріч наша випадкова
П’янким напоєна вином
І повела нас в чисте поле
Де тільки сонце і любов
І лазур неба неосяжна
І вітер казку навівав
Було в нас щастя так багато
Лилось те щастя через край
Життя як блискавка майнуло
Яскравий спалах і нема
Туманом сивим все взялося
Душа лиш плаче, бо жива
31 січня 2001 року
Свидетельство о публикации №114090304929