Генералам 1812 года

                «Вы, чьи широкие шинели
                напоминали паруса,..»
                - Марина Цветаева


Шинелі ваші  так летіли
як паруси,
і шпори весело дзвеніли
і голоси,

і ваші очі - діаманти,
на серці вирізали слід, -
чарівні, надзвичайні франти
минулих літ!

Одним зусиллям владним  волі
ви брали серце і скалу, -
царі на бойовому полі
і на балу.

Вас берегла рука Господня
і серце матері. Лише
учора - хлопчики, сьогодні
ви - офіцери вже! 

Були малими і вершини і бокали
м'яким – черствий казенний хліб,
о, мужні юні генерали
своїх судіб!

          ----------------------
Ах, на гравюрі напівстертій,
в один прекрасний миг,
зустріла я, Тучков-четвертий,
Ваш ніжний лик,

і Вашу ніжну і тонку фігуру,
і злато орденів ...
І я, поцілувавши ту гравюру,
лишилась снів ...

Мені здається, що могли ви
рукою, перснів повною і втіх,
і дів плекати кучері і гриви
коней своїх.

В єдиній неймовірній скачці
прожили свій короткий вік ...
І ваші кудрі, ваші бачки
засипав сніг.

Три сотні ви долали - троє!
Лиш мертвий не вставав з землі.
Ви були діти і герої,
ви все могли.

Так само і зворушливо і юно,
як ваша божевільна рать ішла? ..
Золотокудра вас Фортуна,
як матінка вела.

Перемагали ви й кохали,
любили шаблі вістря і життя -
і весело переступали
у небуття.