(за мотивами
пicень пращурiв)
На що мені сонце,
На що мені квіти,
Як тебе немає,
Не сміються діти?
Як з нелюбим разом
Посивіли скроні
Нікому не скажешь,
Тільки серце тоне.
Я би полетіла
За гори, за море,
Тільки крил немає,
Долу тягне горе-
Горе сиротини,
Без тата, без неньки,
Без правди і волі
Та життя сіреньке.
В журбі та з ганьбою
Від ранку до ночі
Лиш ві сні, мій любий
Бачу твої очі.
Не було ніколи
Тих очей на світі.
Нащо мені сонце,
Нащо мені діти?
Журба
© Copyright: Надежда Сульжицка, 2014
Свидетельство о публикации №114090102938
Свидетельство о публикации №114090102938
Рецензии