То було найкраще літо,
Найкраще за усі часи,
Ті спогади,що нікуди подіти,
І очі мокрі від сльози.
Хіба ж то можна так любити?
Відкрито,щиро,назавжди,
І можна кожного цінити,
Щоб в душах лИшились сліди.
І можна серце віддавати,
Не думаючи що і як,
Можна заново почати,
Якщо щось було та не так.
Ту зустріч нам послала доля,
Я все що маю віддала,
І грала може різні ролі,
Та головна лише одна.
Лiто
© Copyright: Полина Старченко, 2014
Свидетельство о публикации №114082908391
Свидетельство о публикации №114082908391
Рецензии