День за днем, за роком рік спливає,
Їх нікому вже не наздогнати,
Шкода, що ми часто забуваєм
Тих, кого не можна забувати.
Тільки тим і треба дорожити,
Хто з тобою і в біді, і в тузі
Лиш тоді та світі варто жити,
Поки є ще в тебе справжні друзі.
Знову після зустрічі – розлука,
Вирушаю я в дорогу дальню,
Знову ми візьмемося за руки,
Пісню заспіваємо прощальну.
І, коли ми разом заспіваєм,
Пісню ту ніхто вже не задушить,
Хай горить вогонь і не згорає,
Дай мені руку, друже.
Пісня ця нехай до них полине,
Розтривожить спогадами душу,
Хай поверне молодості днину,
Дай мені руку, друже.
Друзів моїх бачу обличчя,
Чую їх голос, чую їх сміх,
Друзів моїх піснею кличу,
Друзів моїх, друзів моїх.
20.01.1995
Дай менi руку
© Copyright: Олександр Шевченко, 2014
Свидетельство о публикации №114082903675
Свидетельство о публикации №114082903675
Рецензии