Сонячний кришталь

Колона йшла. Десант. Броня гаряча
Солоний піт, і курява стовпом.
Я бачив те,що я не хочу бачить
Що прийде потім. Маревом і сном…
Там край села, хатина уціліла
Ми навіть дивувались якусь мить -
На підвіконні, дівчинка сиділа
А поруч з нею - зайчик та медвідь .
А те дитя, так щиро посміхалось
Між іграшками - лялечка сама,
- Як до сердець, долонями торкалось
Ми…сльози витирали крадькома..
Тут на війні, де щирого так мало
Де почуття, грубішають нажаль ,
Де ми братів…братів своїх втрачали
Та дівчинка – як сонячний кришталь.
Залишиться, до сивини у скронях
За Жданівкою ,селище. Похід
Маленька дівчинка,сидить на підвіконні
Та ручкою, махає нам у слід.


Рецензии