Осінь багряну накинула хустку
Лисичкою вбігла до нас у садок
Лелеки у вирій злетіли
Махнув на прощання крилом
А небо бездонне, глибоке
Повітря як вимите скло
Ще сонце з неба посилає
Своє благодійне тепло
Це бабине літо
Чудові осінні деньки
Та швидко минають
Як молодість наша
А нам залишає
Лиш спогад – думки
І нитки із срібла
Вплітає на наші виски
Осiнь багряну накинула хустку
© Copyright: Екатерина Таратун, 2014
Свидетельство о публикации №114082804978
Свидетельство о публикации №114082804978
Рецензии