Небо бездонне, глибоке
Повітря як вимите скло
Ще сонце з неба посилає
Своє благодійне тепло
Обласкана сонцем калина
Красується в нас під вікном
Це бабине літо. Чудові осінні деньки
Та швидко минають, як молодість наша
А нам залишають лиш спогад – думки
Береза із вітром шепоче
Прохає його не зривати
Її золотаві листочки
Цей дивний, осінній наряд
Так любо, спокійно в природі
А на душу чомусь журба
Чи не тому, що літечко минає
Не тільки літо, а й життя
2006 рік
Небо бездонне, глибоке
© Copyright: Екатерина Таратун, 2014
Свидетельство о публикации №114082804930
Свидетельство о публикации №114082804930
Рецензии