Так, це воно напроти, саме те вікно,
Яке з моїм давно вже водить дружбу.
Нуж бо, чи промайне у ньому силует?
Чи й там комусь і одиноко й тужно?
А часу й простору веретено
Невідворотно близить той момент,
Відколи стане все мені байдужим.
Знов дощ пішов, погано що холодний,
Ховають хмари зоряну безодню,
І не ясне найближче майбуття.
З гадань нема ніякого пуття.
Саме те вiкно
© Copyright: Петр Коваль, 2014
Свидетельство о публикации №114082700820
Свидетельство о публикации №114082700820
Рецензии
Чем гадать, лучше спросить :). Понравилось!
Оксана Баранова 2 28.08.2014 00:46 • Заявить о нарушении
Оксана Баранова 2 28.08.2014 00:46 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.