Безгранична пустеля

Безкінечні гудки телефону,
Кілометри 3G інтернету…
Та мелодія саксофону –
Наче постріл із арбалету.

Перебільшень уже не буде,
Перехоплень уже не треба.
Та чомусь ще стискає груди
Дивна посмішка спільного неба.

Не химерні, прості перехожі,
Не закінчені кимось стосунки…
До моєї поштової скриньки
Ще надходять твої рахунки…

Тиша гамірна та криклива
І думками засіяна стеля.
Я мовчатиму, та без тебе
Це життя -  безгранична пустеля.


Рецензии