Коли злітає жовте листя,
І з вітром у танку кружля –
Сумним стає моє обійстя,
Холодною стає земля.
Були ще вчора хмари вищі,
Що й поглядом не досягти.
…Стоять, немов на кладовищі,
Дерев оголених хрести.
Холодний дощ – не вийти з дому.
Сумую. Настрою нема.
Ще трохи часу, і по тому
Завіє віхола-зима.
Та годі вже себе жаліти,
До часу думати про смерть.
Прийде весна, за нею літо –
Життя одвічна круговерть…
27.08.2014
Життя одвiчна круговерть...
© Copyright: Пономаренко Владимир, 2014
Свидетельство о публикации №114082704559
Свидетельство о публикации №114082704559
Рецензии
На это произведение написано 10 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
