Чары лета... Елена Каминская

                Перевод с украинского:
                http://www.stihi.ru/2014/08/26/394

Сияли росы в утро раннее,
Всходило солнышко в креманках*…
Летели птицы в поле стаями,
Как будто в небе есть приманка.
Где травы скошены, – оркестрами
Плыл стрекот звоном в белых вальсах.
Цветам стрекозы, рея, пестики
И лепестки сжимали в пальцах…

И ветер тучами, как в шахматы,
С дождём играл в судьбу на вылет…
Бежали дети, босы, пахотой,
А что голодные – забыли!
И море так сияло сладостно,
Ракушкам спинки обжигая.
Шли волны к берегу нерадостно,
Барашки пенные толкая…

Прощалось лето, освящённое...
Коварно дождь прокрался к ночи,
Она же – кошкою смущённою –
Под звёздный полог, мружит** очи.
На огороде неприметная,
Вновь в цвете вишня – всё по кругу!
Воздушный лист черкает ветками:
Пусть Осень, снег...Весне – к услугам!


Картинка из Инета
* - здесь: розетка у цветка
** - смежает(с укр.)

Оригинал:

У теплі ранки - роси сяяли,
І сонце сходило в краплинах,
Птахи летіли в поле зграями,
Мов їм поживу хтось закинув…
Де трави скошені – оркестрами
Цвіркуння грало білі вальси,
А кольорові бабки пестили
Квіткам пелюстки – ніжні пальці…

Безликий вітер в шахи хмарами
З дощем веселим грав на долю…
Босоніж діти бігли парами
Напівголодні,  напівголі…
А море синє грілось лагідно,
Та мушлям спинки обпікались.
Піщаним берегом бродягами
Забуті хвилі піну пхали…

Останні дні літопосвячення!
Підступний холод ніч проводив,
Вона ж бо кішкою ледачою
Ховала хвіст в зірках під ковдру.
А на городі – вишня квітнула!
Це другий раз за рік – чуднЕнька?!
Немов листа писала вітами:
«Ще осінь, сніг й весна близенько!»