Самотня жiнка

Кожен ранок я її зустрічаю біля дому,
Привітавшись, як завжди, ми далі йдемО,
Кілька фраз, байдужих слів, просто ми ледь-ледь знайомі,
По сусідству ми з нею не так вже й давно живемО.

Скільки в світі є таких, як оця самотня жінка,
Скільки їх, пролитих сліз і недоспаних ночей,
І такий вселенський біль, і така образа гІрка
Десь на самому дні її гарних очей.

Ну, рОки все ідуть, ну, а рОки все проходять,
Не одна вже отак пролетіла весна,
І з надією вона вечорами десь виходить,
А додому завждИ повертає одна.

Хтось співчутливо зітхне, хтось у вічі розсміється,
Хай простить їх Господь, нерозумних, жорстоких людей,
І замовкне враз вона, і куточок губ здригнеться,
Коли погляд її упаде на сусідських дітей.

Скільки в світі є таких, як оця самотня жінка,
Скільки їх, пролитих сліз і недоспаних ночей,
І такий вселенський біль, і така образа гІрка
Десь на самому дні її гарних очей.

Тільки цокіт каблучків в тиші темного під’їзду
По сходинках догори поступово затиха,
Не твоя у тім вина, і від інших ти не гірша,
Просто, доля якась нещаслива у тебе така.
 
14.08.1995

Пісня "САМОТНЯ ЖІНКА"
https://www.youtube.com/watch?v=5YsRX3rkExE