Ти чекаeш...
Матвія 26:42
Приліпитися серцем до Тебе,
Щоб для мене в пустелі земній
Існувало одне тільки Небо,
Це б давало спокій мені.
Боже любий, о скільки страждання
Супроводжує наше життя!
І так мало буває визнання,
Від гріховних діл вороття.
Ти чекаєш, чекаєш, чекаєш,
Коли волю впокорим свою.
Так багато всього пробачаєш
Поки приймемо долю Твою.
Поки станемо учнями Світла,
Відречемось від власних бажань;
З вірой щирою зможем радіти
Серед всіх в цьому світі страждань.
І блаженною є та людина,
Що довірилась серцем Тобі.
Коли іспитів прийде година,
То підтримаєш Ти в боротьбі.
Приліпитися серцем, молитись
До останньої краплі буття.
І на Небо блакитне дивитись
Поки вічне настане життя.
Свидетельство о публикации №114082606006