В йна забрала тисяч житт в

Війна забрала тисячі життів…
Й ще скільки забере-ніхто не знає.
Та помирати ніхто з героїв не хотів,
Бо знав, що вдома хтось таки чекає.

Війна принесла тисячі смертей
І залп гармат донині не вщухає.
Забрала у батьків їхніх дітей –
І все їй мало, все ще забирає.

Як страшно чути залпи із гармат!
Як важко знать, що дальше гинуть люди!
Там гине чоловік, чийсь син чи  брат…
О,Господи, коли вже спокій буде?

Війна забрала щонайкращий цвіт,
Та ворог аж ніяк не схаменеться.
Зробила безліч діточок-сиріт…
Чий батько ще живим не повернеться?

Війна калічить долі всіх людей
І не щадить нікого по дорозі.
Старих, жінок, молодь і дітей,
Що вже не стануть більше на порозі.

І стала кров’ю змочена земля,
Снаряди рвуться, постріл не вщухає.
Від мін, гранат з землі стала рілля
І ворог клятий ще і ще вбиває.

Коли ж зупиниться це кровопролиття?
Коли земля не буде вже здригатись?
Коли настане мирнеє життя
Й слізьми ми більш не будемо вмиватись?

25. 08. 2014.