Лiто

на твою медову вроду
я впаду зеленим джмелем....

Покладу на неї око -
мов дощара-гультіпака
стану смикати за коси
зачіпати і мочить... !

....і як стихне моя злива–
вкрию тінями й промінням,
від утоми чарівливих
золотих і срібносяйних
поглядів і блискавиць !

....поряд лежачи на спині
задивлюся я у небо,
хмари поглядів вологих
понад нами розпущу...

крізь соломинку-промінчик
я напій твоїх співанок
так зажурено-солодких
з неба тихого
 зіпью.......


Рецензии