Вiдповiдь... на укр. яз

Відповідь Анастасії Дмитрук

Чим, Настусю, дурепо, пишаєшся?! Мови рідної сама цураєшся,
Ні німецькою, ні англійською...свої ві'рші складаєш російською!
Ти родинних стосунків встидаєшся, та словами, як кулями, граєшся,
В серце влу'чити намагаєшся, у нена'висті захлинаєшся.
Захотілося бути відомою? Хай брехливою, безсоро'мною...
Вихованнячко, ма'буть, підвело' - не наро'дить голубку змеї'в кубло.
З молоком ти всмоктала ма'тері, - вигідні'йші заможні прия'телі,
"Допомогою" марно тішишся, ти ж запроданкою залишишся!
З "популярністю" надто шви'дкою ти себе уявила "великою",
За дешевим піаром буде' ганьба і чекай, незабаром, прийде' журба,
Бо отруйна іржа з"їсть усе нутро, не відмиєш з чола зрадниці тавро.
Хто літає висо'ко, - низько паде', якщо - "око за око" - розплата жде...
Небезпечну гру ти затіяла і пожнеш колись, що посіяла,
В другий бік бумеранг обе'рнеться, всі проклони до тебе' й ве'рнуться.
Не дівоча це справа - політика, войовнича, образлива критика...
Як візьмуть на війну коханого, не захочеться євро поганого.
Спокінвіку слов"яни браталися, в боротьбі з ворога'ми єдналися,
На землі' рідній були госпо'дарі і країни своєї володарі!
Тільки Богу вклонялись  є д и н о м у, роду-племені старовинному...
Всі ми - па'гони від його' корі'ннь, бути ра'зом нам, наче Янь та Інь!