Уклонюсь споришам при знайомій дорозі
і туману, що вдаль на світанку майне.
Рідній мамі, що стріне мене на порозі,
вітерцю, що в обличчя з любов`ю війне.
Журавлям уклонюсь, хай журбу забирають,
навесні ж повертають веселі до нас.
Дням осіннім скажу, коли листя кружляють:
- Запросіть і мене, Ви, будь ласка, на вальс.
Воду п`ю з джерела, щоб набратися сили,
я дивлюсь на колосся - росте на життя.
Солов`їні пісні в ріднім краї зростили,
тільки жаль, що в дитинство нема вороття.
Як на сповідь іду до калини в садочку,
до бузку, що буяє під рідним вікном.
Тільки серце у грудях бринить молоточком,
зустрічає мій край, моя пісня, любов.
Уклонюсь споришам
© Copyright: Любовь Постникова, 2014
Свидетельство о публикации №114082502578
Свидетельство о публикации №114082502578
Рецензии
Щиро дякую за чудовий вірш!!!
Чистого неба та миру на Землі!!!
З повагою та теплом душі,
Владимир Прохода 06.09.2014 01:22 • Заявить о нарушении
Чистого неба та миру на Землі!!!
З повагою та теплом душі,
Владимир Прохода 06.09.2014 01:22 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.