Листи, загублені поштарем, будуть збиватися зграями,
щоб, врешті-решт, долетіти до потрібного адресата.
Коли ти будеш щасливим, вони прилетять нагаями,
битимуть по обличчю, тілу, руках – чорнильна страта.
Твої свіжезагоєні рани вивертатимуться назовні,
відпльовуючись коханням, розриваючи нутрощі болем;
від цих каліграфічно виведених рядків – одразу в безодню,
та чи надовго? Неважливо. А зараз – упасти без бою.
Холодно. Так холодно, що коли дихаєш, йде пара з вуст,
несвідомо намагаючись зігрітись, розпалюєш багаття.
Одне за одним, зграєю, летять листи до вогню й лунає хруст.
Світанок, теплішає. За вітром несе попелу шмаття.
Листи
© Copyright: Юлия Крестовская, 2014
Свидетельство о публикации №114082405877
Свидетельство о публикации №114082405877
Рецензии