Козацька полкова п сня
В небі ранняя зоря загорялась,
Із походу козаки повертались.
Пропливав густий туман понад Сеймом.
Захищали козаки рідну землю.
А там, де рідна хата, чекає мати лицарів-синів.
І вже, під Конотопом, летять галопом коні вороні.
Шаблі вгору підняли, аж до неба.
Наша сотня захистить, коли треба!
Синій стяг над містом гордо тріпоче -
Конотопський полк на варті дні й ночі.
А там, де рідна хата, чекає мати лицарів-синів.
І вже, п!д Конотопом, летять галопом коні вороні.
В небі ясная зоря догоряє...
Хто сказав, що козаків вже немає?
Підростають молоді богунята -
Їм традиції козацькі плекати!
А там, де рідна хата. чекає мати лицарів-синів.
І вже, під Конотопом, летять галопом коні вороні!
© Copyright: Алла Фликинштейн, 2014
Свидетельство о публикации №114082300405
Свидетельство о публикации №114082300405
Рецензии