Василий Симоненко. Ты и я-на разных мы планетах

            Василий  Симоненко  (1935 - 1963)
            "Ну, скажи - разве не фантастично"

Ну, скажи - ведь это фантастично,
Что вот в этом хаосе дорог
Под суровым небом фееричным
Встретил я тебя и не сберёг.

Ты и я – на разных мы планетах
В звёздном мире вечной красоты.
Буду я искать тебя в рассветах,
А других, кто гордый, будешь  ты.

Буднично всё так и скоротечно ...
Сколько раз всё видела Земля !
Только мы живём с тобой не вечно,
Мы с тобой - простые «Ты» и «Я».

Потому-то для меня трагично
То, что ты с  другим, а не моя.

                ***
Василь Симоненко  (1935 - 1963)

Ну скажи — хіба не фантастично,
Що у цьому хаосі доріг
Під суворим небом, небом вічним,
Я тебе зустрів і не зберіг!

Ти і я — це вічне, як і небо.
Доки мерехтітимуть світи,
Буду Я приходити до Тебе,
І до інших йтимуть горді Ти.

Як це все буденно! Як це звично!
Скільки раз це бачила Земля!
Але ми з тобою... Ми не вічні,
Ми з тобою просто — ти і я...

І тому для мене так трагічно
Те, що ти чиясь, а не моя.