Шьет шелком девушка, рыдает
Шьет шелком девушка, рыдает -
То не шитье!
Черным и красным вышивает
Житие мое.
Танцуют гуки в колокольне
Колоколов-кручин.
Иду я. То из кострЫ путь окольный,
То из георгин.
Туманы вверх плывут так споро
Навстречу тучам гроз.
Отчего я не люблю простора
В глазах без слез.
Я, в сумерках розу целуя,
Так угрюм.
Ну почему жить не могу я
Один, без дум?
........................
Павло Тичина
"Гаптує дівчина й ридає..."
Гаптує дівчина й ридає —
Чи то ж шиття!
Червоним, чорним вишиває
Мені життя.
Танцують згуки на дзвіниці,
І плаче дзвін.
Я йду. Мій шлях то із костриці,
То із жоржин.
Тумани линуть вгору, вгору,
А хмари — вниз.
Чому я не люблю простору,
Як я без сліз.
Я ввечері цілую рожу
І кличу сум.
Чому, чому я жить не можу
Та сам, без дум.
Свидетельство о публикации №114082206719