Заплутанi у морок не-буття
Повінчані з ненавистю й презирством,
Залили брудом викидень-дитя –
Людське Єство, й замизгались блюзнірством.
Згорьовані і виснажені вкрай
Уявою розбещеного страху,
Єство ввели у ступор, у роздрай…
Ще кілька кроків – дотягти до краху.
Своє Життя пустили шкереберть
У хащі затуманеного дійства…
Насамкінець чекатимуть лиш Смерть,
Як наслідок Єства свого убивства.
Розплющать очі? Відведуть ману?
Знайдуть в собі Божественну подобу?
Чи знову перейдуть на марноту
Єства пророцтва й тихі застороги?
21.08.2014
Свидетельство о публикации №114082204848
Спасибо!
Самого Светлого!
Катерина Жебровська 22.08.2014 16:14 Заявить о нарушении