Коли ти спиш, душа мандру...
І долітає до зірок,
Сплітає з них собі вінок,
Та тіло й так мене чарує...
Моя, бажанням обніма,
З диханням вітру поцілує
І всі печалі угамує,
У небі, в снах свої дива...
Твоя з небес мою гука,
Ще хоче разом політати,
А та готова вік блукати,
Вона вирує і пала,
Присядуть потім на постіль,
Ще пощебечуть біля тебе,
Та більшого їм і не треба,
Бо щирість спосіб, а не ціль...
Находять душі в небі шлях,
На жаль тіла не хочуть згоди,
Не розуміють насолоди,
Коли тепліє у грудях...
П.В.М. 22.08.2014г.
Свидетельство о публикации №114082202907
Прекрасная любовная лирика!
Спасибо!
С теплом
Светлана Елисеева-Гарри 22.08.2014 22:32 Заявить о нарушении
Душа просит, хотя и плачет...
Удачи, Вдохновения, Любви и Здоровья!!!
С теплом души,
Владимир Прохода 23.08.2014 23:32 Заявить о нарушении