Купаються у росах кришталевих
Над тихим Сеймом вранцi солов' ї.
I бiлим цвiтом iз садкiв вишневих
Летять до мене спогади мої.
Я прихилюся до сосни старої,
Що пам'ятає прадiдiв моїх.
Повiтря чистого вдихаю я настої,
Лунає десь дзвiнкий дитячий смiх!
Моїх батькiв хатинка тут старенька,
В нiй вирiс i Людиною я став.
Тремтить вiд спогадiв завжди моє серденько
Про рiдну землю, де б я не бував...
...I знову мене стежка повертає
В моє село – колиску моїх мрiй.
Той, хто своє корiння забуває, –
Майбутнього не має на Землi!
Фото автора.
I знову мене стежка поверта...
© Copyright: Маргарита Калион, 2014
Свидетельство о публикации №114082210333
Свидетельство о публикации №114082210333
Рецензии
Я пам'ятаю цi рядки ще зi школи:"Бо хто мову забуває, того Бог карає й чужі люди цураються..." Тарас Шевченко. Зараз це дуже актуально!
Маргарита Калион 09.12.2014 11:08 Заявить о нарушении
Маргарита Калион 09.12.2014 11:08 Заявить о нарушении
Да Вы что! Ни в коем случае!!! Да Вы и не забыли вовсе, коль читаете стихи на родном языке и откликаетесь душой на строки.
Маргарита Калион 09.12.2014 11:15 Заявить о нарушении
Маргарита Калион 09.12.2014 11:15 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.