Не розбереш...

Не розбереш із заду - він то, чи вона -
Продепільованії ноги у спідниці.
Та й спереду... Точене, мов струна
І груди, як у доброї телиці!

Підведенії очі, губи так,
Змальовані, як в дівки... Мов малина!
Вдивляюсь - що за чудо, за мудак -
Дугою, струнко, вигнутая спина.

Іде, собі, на хлопців погляда -
Довгезні, кольорованії, коси...
Не зрозумієш без сто грам, що за біда -
У вухах ще й сережки - кільця носить!


Рецензии