Бувало, приїду додому до матері -
Душа веселіє і сонце сія!
Мене вже з дороги матуся побачила -
Біжить зустрічати рідненька моя!
Находжені ноги і руки натруджені.
А втоми не чує - на крилах літа.
І очі веселі, хоч лихами змучені -
Щаслива у мами година свята.
... Було то давно так.
Вже небо захмарило.
Не думав, що радість так швидко мине.
Лиш фото стареньке
залишилось мамине,
Де мама з дороги стрічає мене.
Спогад
© Copyright: Владимир Олефиренко, 2014
Свидетельство о публикации №114082007350
Свидетельство о публикации №114082007350
Рецензии