Сьогодні скрізь квіти. Красиві. Багато.
Тюльпанами зранку базар аж горів.
Жінок чоловіки вітають із святом,
А діти - щасливих своїх матерів.
... Чого ж ти, матусю, в зажурі схилилась?
На фото старому така неутішно сумна.
Чи, може, війна у пожежах наснилась?
Чи, може, то спогад,
як з нами зосталась одна.
Ну що ти, матусю, не плач, не журися.
Ми всі вже дорослі. Вже вийшли у світ.
Лиш ти відлетіла, як осінню листя.
На веснах твоїх не розквітне вже цвіт.
А ми б так хотіли тебе обнімати
І квіти найкращі тобі дарувать.
Хотіли б летіти до рідної хати...
Та нас ти не вийдеш уже зустрічать.
Сьогоднi скрiзь квiти
© Copyright: Владимир Олефиренко, 2014
Свидетельство о публикации №114082007343
Свидетельство о публикации №114082007343
Рецензии