Ти не лякайся, що сивий я
Ти не лякайся, що сивий я.
Знай - не моя то вина.
Квітонько, мила, красивая,
Ти - мов розквітла весна!
Ти мені бачишся зіркою -
Сяєш огнями доріг.
Я подолав темінь гіркую.
Падав, але переміг.
Ти не засмучуйсь, що шрамами
Зранена юність моя.
Хай нам стежками весняними
Юна весна засія.
Глянь, чорнобривая квітонько,
Глянь, як тоді, навесні -
Тепла вечірняя зіронька
Знов засвітила огні.
Свидетельство о публикации №114082007295