Ти не кажи

Ти не кажи мені: що ти за мене там стояв,
Ти не кажи мені: що там проливав  за мене кров,
Ти брихнею своею,весь світ заполонив,
И ти Киев запалив и всю країну,
Ти у мене на це дозволу питав?
Ти не кажи мені:  що патріот.
Ти давно всюю душу заходу продав.
И що за не неї взяв. Земельки горстку на могилу.
Ти як пес, крутися за кісткою ЄС.
Ти кажеш Крим це Україна?
А Криму, за себе відповідь дай.
Ти лицемірно судиш всіх,
А сам в перетворився на фашиста,
Ти ходиш на параді, и перси в гору підіймаєш,
Ти з дітей ти бендерюгент робиш.
Не буде слави, в фашиський Україні,
Фашист героем, не стане ніколи.
Ти магазиний патріот, запроданець фальшивий.
И жити тобі, завжди сьогоднішнім днем.
Пиляйте все, та на метал здавайте.
Та розбирайте, на каміння все.
Робіть пустелю обітовану для вождя,
Та кажете мені: що активістів убивають,
Та кажете мені: що білий він святий.
Та справді, він над суддями на ти.
В суді там хазяйнує бог, йому  тепер суддя,
Та кажеш мені: що  не бандитській сектор.
Владі фігу проявляє, а сам об’єкти розподіляє,
Як ви до нього, так а він до вас от так. 
С калашами боевики скандують,
Боже спокою нам, від них не буде.
Ти не кажи мені: правду на екрані крутиш.
Ти в зомбоящик в правду спотворив.
Ти кажеш: що Росія мені ворог?
Та ворог лиш вона для тебе.
И владі твоїй бандитський.
Ти кажеш мені: що в Європі демократія,
Ти кажеш мені: що мені туди треба йти,
Ти даєш мені: арку Рая для себе.
Ти не кажи мені: що розбрат для мене.
Ти не кажи мені: не рай,а ад Європа .
Ти не кажи мені що Україна за майдан,
Не державним боргом заплатила,
Ти не кажи мені: що був не переворот державний,
И в беркут, не актівісти стріляли,
Ти хочеш: нам диктатуру, і життя лиш для багачів,
Ти хочеш: нам печі крематорію,
Хто це, прожив тепер старий ,
А кого нема, навіть в живих,
Він встане, і бог тебе осуде, як білого судом,
Осудне для вас, злато і срібло на руках,
Діди ваші від рук згибли їх , а зараз знову ви.