Рiка розлуки привячу ться Надii С
Життя прожить - не поле перейти...
Щаслива ТА людина, що кохає,
Хоч доля і розвела береги...
Два берега...одна ріка - розлуки,
Одні навіки щирі почуття,
Що завдають і радості, і муки
Та...двічі не прожити нам життя...
Чи доля? Чи недоля? Хто те знає?
Як жаль, що неможливе вороття...
Усе проходить...все, колись, минає,
Лишаються, лиш, біль і каяття...
За нездійснЕнне, згублене, відчуте...
Душа, бува, від споминів тремтить:
Здається, що якби - назад вернути,
То берегли б...цінили б кожну мить...
Збулось? Чи не збулось? Чия провина?
Хто долі наші пише і лама?
У кожного своя є половинка
Та...часом - нас розводить сліпота...
Свидетельство о публикации №114082002191
надо работать в плане рифмы. (последнее четверостишие).
Ріка Розлуки навіває думу,
Так тихо плине в тій ріці вода...
Ріка Розлуки - то ріка із суму...
Та і вона у море Зустрічі впада!
С постоянным к тебе уважением А.Ш.
Александр Васильевич Шилов 23.08.2014 08:55 Заявить о нарушении
Наталья Кислощук 25.08.2014 09:44 Заявить о нарушении