Рiка розлуки привячу ться Надii С

ЗбулОсь? Чи не збулОСЬ? Усяк - буває...
Життя прожить - не поле перейти...
Щаслива ТА людина, що кохає,
Хоч доля і розвела береги...

Два берега...одна ріка - розлуки,
Одні навіки щирі почуття,
Що завдають і радості, і муки
Та...двічі не прожити нам життя...

Чи доля? Чи недоля? Хто те знає?
Як жаль, що неможливе вороття...
Усе проходить...все, колись, минає,
Лишаються, лиш, біль і каяття...

За нездійснЕнне, згублене, відчуте...
Душа, бува, від споминів тремтить:
Здається, що якби - назад вернути,
То берегли б...цінили б кожну мить...

Збулось? Чи не збулось? Чия провина?
Хто долі наші пише і лама?
У кожного своя є половинка
Та...часом - нас розводить сліпота...


Рецензии
Превосходно! Чувственно, душевно. Но над стихом ещё
надо работать в плане рифмы. (последнее четверостишие).

Ріка Розлуки навіває думу,
Так тихо плине в тій ріці вода...
Ріка Розлуки - то ріка із суму...
Та і вона у море Зустрічі впада!

С постоянным к тебе уважением А.Ш.



Александр Васильевич Шилов   23.08.2014 08:55     Заявить о нарушении
Критику принимаю....а рецензия, как всегда, бесподобна...с теплом к тебе...

Наталья Кислощук   25.08.2014 09:44   Заявить о нарушении